Виступ на Міжнародному форумі щодо втілення плану дій "Жінки, мир, безпека"
Четвер, 15 Вересень, 2016 - 16:00
"Ми громадська організація, працюємо з громадянами, і я буду говорити про те, як мир, жінки та безпека виглядають у низових ініціативах громадянського суспільства. Я буду говорити про те, що ми з ними бачимо через театр - нелінійний інтердисциплінарний спосіб пізнання. Тобто це точно не кількісне, але якісне дослідження. Я буду говорити саме про жінок, про чоловіків і небінарні особистості не буду зараз, тому що тільки з жіночими групами ми осмислювали гендерний аспект миротворчості, з чоловіками та небінарними людьми така робота не була системною.
Жінки на місцях, самі того часто не усвідомлюючи в термінах “безпека”, “мир”, “діалог”, беруть на себе велику роботу з регулярного діалогу.
В результаті жінки роблять потрійну роботу, а то і більше. Жінки роблять роботу поза сім’єю за гроші і приносять гроші в сім’ю. Потім вони ще роблять хатню роботу. Потім вони роблять емоціну роботу, примирюючи членів сім’ї, в тому числі і тих, що по різні боки лінії розмежування - фізично чи ментально. І потім ще вони займаються громадською діяльністю, щоб руйнувати стигматизацію ВПО: роблять фестивалі, клумби, дослідження, щоб створити в приймаючих громадах позитивний імідж ВПО та зруйнувати стигматизацію.
Також, працюючи зі спільнотами по всій Україні, ми бачимо, що захист за допомогою зброї, фізична безпека - не єдиний вимір безпеки. Є ще економічна, психологічна, соціальна безпека. Тут має значення і словесна агресія. Вона щодо тих, хто приїздить зі сходу країни грунтується на відсутності особистого досвіду спілкування з такими людьми. Тому дуже важливі спільні заходи для ВПО та членів приймаючих спільнот - вони дають простір для розвінчання стереотипів та є основою безпеки.
І жінки організовують багато таких спільних заходів.
Інтеграційні заходи для ВПО - запорука зведення конфлікту нанівець. Жінки на місцях бачать зв’язок між тим, що ВПО не інтегруються у нових спільнотах, та продовженням конфлікту.
Пропозиція, яку вони висувають - потрібні на рівні ВР закони про можливість передачі у комунальну власність властості, що стоїть без господаря і сплати земельного податку енну кількість років. Також вони - саме здебільшого жінки! - намагаються добитися з боку міськради - тут потрібен саме не губернатор, а міськрада - передачі якоїсь кількості одиниць комунальних будинків для ВПО та інших осіб.
Хочете вирішити проблему корінним шляхом - спитайте жінок. Поки що саме так виходить, резолюція №1325 підтверджується, в Україні - ось таким прикладом.
Кризові умови спричинюють зсув гендерних ролей у сім'ях. Для забезпечення виживання себе і сім'ї жінки-ВПО шукають та створюють нові моделі гендерного розподілення, щоб якось втілити все, що описане вище. Але такого привілею, як знання про такі моделі, про те, як вони можуть працювати, у більшості учасниць наших заходів немає. Можливо, це свідчить про потребу підтримки програм, які допомагають рефлексувати над існуючими гендерними моделями, пропонують і підтримують розмаїття нових. Програми з допомоги ВПО мають брати до уваги і цей аспект. Інформаційні, просвітницькі кампанії про можливість різноманітного розподілу ресурсів і обов’язків між гендерними ролями, можливо, також мають сенс", - так членкиня "Театру для діалогу" Ніна Ходорівська говорила про особисте в політичному на міжнародному форумі "Партнерство між парламентом, урядом та громадянським суспільством для втілення Національного плану дій "Жінки, мир, безпека" сьогодні.
Форум відбувається у Верховній Раді України і має на меті створення майданчика для обговорення стратегії та підходів для поглиблення партнерства та посилення ролі Парламенту у виконанні Україною зобов’язань згідно з Резолюцією Ради Безпеки ООН 1325 та подальшими резолюціями.
Театр для діалогу 2015 - 2019