Декларація принципів Міжнародної організації театру пригноблених

У січні 2003 року Августо Боаль, його син Джуліан, Люк Опдебек з Бельгії та Рональд Маттайсен з Голландії заснували Міжнародну організацію театру пригноблених (МОТП). В цьому документі  перераховані принципи театру пригноблених (ТП), які вони розробили. Ми б хотіли поділитися ними з вами. 

Преамбула

1. Основна мета театру пригноблених - олюднювати людство.

2.Театр пригноблених — це система вправ, ігор та технік, заснованих на "театрі суті" для того, щоб допомогти чоловікам та жінками розвивати те, що вони вже мають у собі: театр.

Театр суті

3. Кожна людина - це театр!

4. Театр визначається як одночасне існування — в одному просторі та контексті — акторів та глядачів. Кожна людина може бачити ситуацію та бачити себе в цій ситуації.

5.Театр суті складається з трьох елементів: суб'єктивний театр, об'єктивний театр та мова театру.

6.Кожна людина може грати: для виживання нам обов’язково потрібно діяти та спостерігати за цими діями та їхнім впливом на навколишнє середовище. Бути людиною - означає бути театром: співіснування актора та глядача в одній особі. Це суб’єктивний театр.

7. Коли люди обмежують себе лише спостереженням за об’єктом, особою або простором,  одразу заперечуючи  свою спроможність та потребу у грі, енергія та їх бажання грати передається цьому простору, особі або об’єкту, створюючи простір всередині простору: Естетичний простір. Це об’єктивний театр.

8. Усі людські істоти використовують у своєму повсякденному житті ту ж саму мову, що використовують актори на сцені: власні голоси, тіла, рухи та емоції: вони транслюють свої емоції та бажання у театральну мову.

Театр пригноблених

9.Театр пригноблених пропонує кожному засоби естетики для аналізу свого минулого в контексті теперішнього, для того, щоби таким чином винайти своє майбутнє, а не очікувати на нього. Театр пригноблених допомагає людям відродити мову, яку вони вже мають — ми вчимося жити у суспільстві, граючи в театрі. Ми відчуваємо, і таким чином вчимося відчувати; думаємо– і вчимося думати; діємо – й вчимося діяти. Театр пригноблених - це репетиція реальності.

10. Пригноблені - це особи або групи, які через соціум, культуру, політику, економіку, расу, сексуальність або у інший спосіб були позбавлені свого права на Діалог або у будь-який спосіб послабленіу можливості користуватися цим правом. 

11. Діалог визначається як вільний обмін з іншими, як особисто, так і в групах, для участі в людському суспільстві на рівних, з повагою до відмінностей та повагою до себе.

12.Театр пригноблених базується на принципі, що всі людські стосунки повинні мати характер діалогу: між чоловіками та жінками, расами, сім’ями, групами та націями, діалог має переважати. В реальності, усі діалоги тяжіють до монологу, що створює відносини «гнобителі — пригноблені». Визнаючи цю реальність, Театр пригноблених вважає своїм ключовим принципом допомогу  у відновленні діалогу між людьми.

Принципи та цілі 

13.Театр пригноблених - це всесвітній ненасильницький естетичний рух, який шукає миру та непасивності.

14. Театр пригноблених намагається залучити людей до гуманної справи, що виражено у самій його назві: театр пригноблених , створений пригнобленими та для пригноблених . Система, яка дозволяє людям діяти  у вигаданому світі театру, щоб стати героями— суб’єктами гри, свого власного життя.

15.Театр пригноблених — це не ідеологія і не політична партія. Він не вчить догмам,і ні до чого не  примушує, а несе повагудо усіх культур.  Це метод аналізу та засіб для розвитку щасливих суспільств. Завдяки своїй гуманістичній та демократичній природі, він широко використовується по всьому світові, в усіх галузях суспільної діяльності: освіта, культура, мистецтво, політика, соціальна робота, психотерапія, літературні програми та здоров’я. У додатку до Декларації принципів є перелік прикладів проектів для ілюстрації характеру та масштабу його використання.

16.Театр пригноблених зараз використовується приблизно у половині країн світу, перелічених у додатку, як інструмент для відкриття себе та Іншого, уточнення та вираження наших бажань, інструмент для зміни обставин, які ведуть до нещастя та болю та привнесення того, що несе мир; задля поваги до відмінностей між індивідами та групами та для включення усіх людей до Діалогу; нарешті, це інструмент для досягнення економічної та соціальної справедливості, яка є основою справжньої демократії. Підсумовуючи, загальна мета Театру пригноблених -це розвиток суті прав людини.

Міжнародна організація театру пригноблених (МТП)

17. МТП— це організація, яка координує та посилює розвиток театру пригноблених повсьому світові, згідно принципів та цілей цієї Декларації.

18.  МТП здійснює це через об’єднання практиківТеатру пригноблених у глобальну мережу, заохочуючи обмін та методологічний розвиток; через фасилітацію тренінгів та розповсюдження існуючих технік; через створення проектів на глобальному рівні; через стимуляцію створення місцевих центрів театру пригноблених (ЦТП); через поширення та створення умов для роботи ЦТП та практиків та через організацію міжнародних он-лайн зустрічей.

19. Принципита цілі МТП мають водночас гуманістичний й демократичний характер; вони можуть бути доповнені будь-якими внесками з боку тих, хто працює в рамках цієї Декларації Принципів. 

20. МТП припускає, що будь-хто, хто використовує різні техніки театру пригноблених підписується під цією Декларацією Принципів.