Форум-театр у Вишгороді: захід "для формування громади"
Діалог про сміття та байдужість, а також про стосунки держави і громадянина відбувся у Вишгороді 5 лютого. Активні жителі Броварів приїхали у це місто Київської області разом з джокеркою з ГО “Театр для діалогу” Яною Салаховою, щоб показати виставу “Історія нашого міста”. Вишгородські глядачі активно долучилися до дискусії театральними методами.
«Я вперше на такій виставі. Дуже задоволена”, - заявила одна з глядачок, жителька Вишгорода Лідія Сергіївна. “Я бачу, що люди, які виступають — під стать нашим вишгородським ветеранам [активістам з Ради ветеранів], і я дуже вдячна цій групі. Ви багато чому навчили нас з того, що і як можна зробити”.
Форум-вистава “Історія нашого міста” була створена на семінарі з форум-театру в Броварах 22-24 січня в рамках проекту «Довіра та діалог як запорука розвитку громади». Жительки та жителі Броварів, що не є професійними театральними діячами, разом з переселенками створили виставу про те, що їх найбільше пригноблює у Броварах. Драматургині самі ж стали і актрисами.
Показ у Вишгороді відбувся у співпраці з проектом “Соціальна інтеграція та примирення внутрішньо переміщених сімей та дітей у Київській області”, координатором якого є Тарас Івасенко.
Після показу сценок глядачі жваво залучилися до дискусії і згодом почали тестувати свої варіанти вирішення показаних життєвих ситуацій.
Вдалою виявилася стратегія однієї з глядачок: щоб вмовити сусідів підписати вимогу до ЖЕКу, треба довідатися, що ж цікаве вашим сусідам, і вимагати від інстанції також і цього. Іншим втручанням, яке запам'яталося глядачам, стала розмова з пані, що вигулювала собачку на дитмайданчику. Вимога відвести тварину в інше місце була озвучена з повагою та інтересом як до господині, так і до самої собачки Мусі, що забезпечило успіх стратегії.
“Мені в цьому заході сподобалося, що це спрямування людей не просто на те, щоб вони висловилися, а на те, щоб якось конструктивно оформили свої бажання”, - підкреслила після вистави головний редактор газети “Вишгород” Марина Кучелісова. “Щоб зрозуміли, чого вони хочуть, куди з цим іти, і яким чином зробити, щоб тебе почули. Де знайти для цього товаришів, де знайти людей, близьких за духом, і як зробити так, щоб було не тільки тобі добре, а й усім”.
Сценка з чиновницею виявилася більш складною. Зал довго не міг вирішити, чи законно голова ЖЕКу відправляє невдоволену жительку ні з чим до іншої інстанції. В якийсь момент глядачі запропонували ідею: якщо ми не знаємо, хто, згідно закону, відповідає за смітники під нашими під'їздами — значить, в нас недостатньо юридичних знань, щоб сперечатися з чиновниками з будь-якого житлово-комунального питання. Що робити? Наприклад, курси базової юридичної грамотності — пролунала пропозиція про системне рішення проблеми комунікації з владою.
Відбувся обмін досвідом між активними мешканцями невеликих міст: акторки з Броварів втрутилися в обговорення і повідомили, що в їхньому місті такі курси вже організовані, працюють безкоштовно завдяки ентузіазму певних жителів міста, і там справді можна розібратися, чи права начальниця ЖЕКу в тій чи іншій ситуації і що, згідно закону та інших нормативно-правових актів, від неї можна вимагати.
“Я думаю, що тут не людей потрібно міняти, а систему”, - прокоментувала Марина Кучелісова після вистави. “От приклад нашого Пенсійного фонду: людей всіх залишили тих самих, а змінили систему, і тепер все працює, система “єдиного вікна” дійсно працює. Питання в тому, наскільки суспільство готове змінювати цю систему. Я думаю, що завдяки таким заходам, як ваш, ця готовність формується”.
“Такий форум-театр і таке обговорення закладають цеглинки формування ідеї громади”, - вважає спів-організатор події, житель Вишгорода Тарас Івасенко. “Що громада — це сила. Що ми можемо тут змінювати, а не очікувати, поки вийдуть закони. Такі обговорення закладають саму ідею громади. І це вже дає можливість людям активізуватися”.
Семінар та показ форум-театру в Броварах, а також показ форум-вистави у Вишгороді відбулися в рамках ініціативи “Довіра та діалог як запорука розвитку громади”. Проект реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН в Україні (в межах Проекту «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні») за фінансової підтримки Уряду Японії і в партнерстві з Урядом України, регіональною та місцевою владою.