Мости солідарності - вистава

Світло в театральному приміщенні налаштоване, реквізит підготовлений. Вступні слова: ми переклали книгу про перетин Театру пригноблених та терапії, ось свіжі примірники, тільки з типографії. А зараз, щоб подивитися, як же працює те, про що написано в книзі зі стильною обкладинкою від нашої незмінної дизайнерки Dana Rvana — форум-вистава про гендерно зумовлене насильство. У виставі зібрано досвід жительниць та жителів семи пост-радянських країн. Один, два, три - дія!

Учасниці міжнародної школи Театру пригноблених з Росії та України, Вірменії та Азербайджану, Грузії, Білорусі і Молдови грають чотири сценки. Зал, як це часто буває, голосує за сімейну. Конфлікт матерів та дітей у нашій культурі зачіпає дуже багатьох - симптоматично? До чого тут гендерне пригноблення? - замислюємося ми. І джокеримо далі. 

Виявляється, що пригноблення за гендерною ознакою (у нашому випадку - жінок) - багатоярусна річ. Чоловіки пригноблюють жінок - але й старші жінки пригноблюють молодших. 

Перші втручання - перші можливості змін. Копаємо далі. Ох як усе непросто: коли придивляємося до ситуації ближче, відкривається цікавий аспект: пригноблення у сценці діалогу між дорослою матір'ю та її дорослою донькою відчувається, але пояснити його в економічних термінах (хто кому більше винна) не виходить.

І тут - вдалий момент для інтроспективної техніки Веселка бажань. Не дарма стільки місяців перекладали російською однойменну книгу Боаля.

Джокерка і за сумісництвом основна перекладачка тієї ж таки книги Оксана Потапова (Oksana Potapova) береться до справи. Доводиться подлубатися зі сценкою про міжособистісний конфлікт дещо довше, ніж звичайно. Втім, результат перевищує всі очікування: ми зрозуміли, як, стаючи на бік почуттів, любові та поваги у стосунках, що тривають десятиліттями, можна знайти фундамент для змін в усіх сценках вистави. 

"У моєму випадку це б не спрацювало", - підкреслюють деякі глядачі після вистави. Але ми тішимося з того, що в залі були і реальні приклади від тих, для кого таки спрацювало. Адже одне дерево, що все ж таки виросло, краще за купу каменів, як казав Боаль. На жаль, не на будь-якому грунті можна виростити дерево, але там, де сприятливий - шкода не спробувати.

Так закінчилаася наша вистава, а зміни в житті тільки починаються. Учасниці та учасники роз'їхалися та розлетілися по країнах зі спільним періодом історії, і що в кого вийде й не вийде змінити - поступово дізнаємося. Наступний етап проекту - восени 2017.

Міжнародна школа з Театру пригноблених для країн Східного партнерства та Росії та переклад "Веселки бажань" Аугусто Боаля російською стали можливі в рамках проекту "Мости солідарності" за підтримки FES Regional Office "Dialogue Eastern Europe" . За приміщення для вистави дуже вдячні незалежному театральному просторові PostPlayТеатр .

З питань отримання друкованої копії "Веселки бажань" Аугусто Боаля російською звертайтеся листом до "Театру для діалогу". Нагадуємо: ми також здійснили переклад українською іншої книги засновника методики Театру пригноблених - "Ігри для акторів і не-акторів". Цю книгу можна вільно завантажити тут: http://tdd.org.ua/…/boal-ukrayinskoyu-teper-vilno-i-u-vidkr…

Фото Lu Martinets