Тамара Рябцева: «У нас є закони і постанови, які врегульовують ґендерну рівність, але вони не діють»

Тамара Рябцева - бухгалтер за професією, з грудня 2014 року живе в Дружківці. Тамара дуже спрагла до нових знань, активно бере участь у навчальних і просвітницьких заходах у Дружківці. Так вона була учасницею цьогорічної літньої театральній майстерні ГО «Театр для діалогу» в Дружківці й тренінгу «Як ґендерні стереотипи пов'язані з конфліктами в громаді?»

Чому Вас зацікавив тренінг про ґендерні стереотипи?

Мені подобається пізнавати нове. Я чомусь думала, що ґендерні стереотипи між чоловіком і жінкою формуються за статевим принципом, проте після тренінгу й обговорення зрозуміла, що це набагато ширше – це і мами з дитячими візочками, які не можуть вільно пересуватися, бо в нас непристосовані дороги до потреб мам з колясками. У мене совкове виховання, тому я намагаюся багато пізнавати.

Як змінилося ваше сприйняття простору, міста, буденних ситуацій після тренінгу?

Я на деякі речі не звертала увага, не знала, що для когось це є проблемою і що взагалі такі проблеми існують. Зараз я зрозуміла, що в нас є закони і постанови, які врегульовують ґендерну рівність, але вони не діють. Я тепер можу з кимось поділитися, можу сказати: «ви маєте на це право, можете йти й вимагати, щоби щось покращили». Ми обговорювали, як зробити громаду сильною, щоби враховувалися інтереси більшості її членів, в ідеалі, звичайно, всі голоси. Я не належу ні до якої організації, але намагаюся спілкуватися з молоддю, з активними людьми, які у нашій громаді приймають рішення. У мене взагалі тут статус переселенки. Я з Донецька, і тут як внутрішньо переміщена особа, нас цілком і повністю в громаду не приймають. Ми навіть не брали участь у місцевих виборах. Ми, ніби, як є, і, ніби, нас і нема. А так я взагалі намагаюся всі цікаві заходи у місті відвідувати. До речі, українську мову вивчаю. Я не розмовляла українською, а зараз намагаюся вільно розмовляти, відвідую безкоштовні курси.

Які теми на тренінгу вам здалися дуже актуальними особисто для вас?

Тема стереотипів: яким повинен бути чоловік, а якою – жінка. Що він має бути мужній, захисник, повинен більше заробляти, а жінка має бути берегинею, жіночною. Це нас ще з самого дитинства так навчали, і я так думала. На тренінгу ми розбирали ці стереотипи. Є мужні жінки, от зараз вони також на передовій і воюють, захищають нашу державу. Є чоловіки, які йдуть у відпустку, аби займатися дітками, або мають «більш жіночі» професії. І ми не можемо вимагати від чоловіків бути от саме такими, а жінкам – такими. Ми всі різні, і кожен як сам хоче, так і будує своє життя.

А як Вам здається, гендерна рівність може бути реалізовано на практиці?

Мені здається, що на сьогодні неможливо, щоби були рівні можливості у чоловіків і жінок. Ось взяти, приміром, сімейну пару. Нехай вони в інституті побралися, після інституту він іде працювати, вона – в декретну відпустку. Поки вона сидить з дитинкою, він напрацював уже певний досвід , робить собі кар’єру, а жінка тільки виходить з декретної відпустки. І вони вже не в рівних умовах. Повинні бути якісь закони, які б уможливлювали роботу з дому, неповний робочий день. Потрібно стимулювати, щоби жінки могли будувати кар’єру, і в той же час народжувати дітей, бути мамами. Я для себе поки шукаю відповідь, як вирішити це питання, як врівноважити ось цю нерівність.