Форум-театр для правозахисних активістів в рамках проекту "Декалог примирення"

Упродовж п’яти днів учасники й учасниці знайомилися з особливостями використання методики «форум-театру» й документального кіно як інструментів для формування правової культури й активності громадян. Зокрема, вони вправлялися в побудові команди, розвитку довіри одне до одного, вчилися відчувати простір, бути акторами, імпровізувати, розробляти міні-сценки, аналізувати інформаційне середовище, використовувати медіа-інструменти в своїй діяльності, а саме – документальне кіно про права людини.

Тренерами другого етапу Школи громадського активіста /активістки стали представники ГО «Театр для діалогу» - правозахисниця в сфері протидії дискримінації Яна Салахова та викладач у сферах міжетнічної толерантності та протидії ксенофобії Богдан Дєдушкін, голова ГО «Наше майбутнє» Владислава Крижна, тренер Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» Олександр Войтенко.

За словами Владислави Крижної, методика «форум-театру» є важливою для громадських активістів тому, що «вона вміщує соціальну складову, а в самій людині відбуваються внутрішні перетворення». Водночас її можна використовувати як інструмент в громадській діяльності. «З одного боку здається, що потрібен час, аби осягнути цю методику, але з іншого, ми можемо самі створювати цей театр, бути його авторами. Це добре відчула моя група, яка часто випереджала мої пропозиції і виходила на умовну сцену театру як на сцену життя», – зазначає Владислава.

«Це дуже ціна методика, бо мистецтво дає можливість підняти важливі соціальні й особисті питання, – зауважує Яна Салахова. – Загалом основний принцип «форум-театру» – це співучасть і співтворчість, моделювання простору, який наповнюють самі учасники. Вони є і сценаристами, й учасниками. Через вистави ми не лише проговорюємо ситуації, а й вчимося діяти. Це майданчики, де люди можуть помилятися, але водночас і шукати шляхи вирішення проблем. Але однією з найбільших переваг форум-театральної методики є те, що ми провокуємо людей діяти: глядачі виступають не пасивними спостерігачами, а активними учасниками процесів».

«Для мене – це інструмент, який люди можуть використовувати, щоб дослідити середовище, в якому вони проживають, знайти проблеми і шляхи їх вирішення. Так само – це пошук однодумців для розвитку громад», – зауважує Богдан Дєдушкін.

«У сучасному інформаційному світі гостро стала проблема критичного та раціонального ставлення до інформації, уміння орієнтуватися в медіа просторі, не стати «жертвою» політичної та ідеологічної пропаганди. Для громадського активіста, що працює «в полі», в умовах невеликого міста чи села, важливо самому вміти орієнтуватися у цих питаннях та вміти донести, чи навіть, навчити свою громаду уміти критично аналізувати повідомлення ЗМІ, бачити актуальні проблеми, відрізняти факти від пропаганди, – переконаний Олександр Войтенко. – На сьогодні існує багатий арсенал засобів, що допомагають вирішити таке завдання. В рамках міжнародного кінофестивалю документального кіно з прав людини DOCUDAYS.UA розроблено ряд освітніх інструментів, оволодіння якими, дає громадським активістам ефективно працювати з документальним кіно, уміло донести та актуалізувати важливі проблеми для представників місцевої громади.

Навчання критичному мисленню у підходах до сприйняття інформації, розуміння того як працює пропаганда, знання технологій маніпулювання допомагає активісту так побудувати свою роботу у громаді, щоб працювати «на випередження» і мінімізувати ризики, що виникають у пересічного громадянина в ситуації перенасиченого медіа-простору».

За словами учасників і учасниць Школи, вони поїхали додому з повним багажем знань, які будуть використовувати у роботі зі своєю цільовою аудиторією. Ті інструменти, працювати з якими вони навчилися на другій сесії Школи, дають чудову можливість робити реальні зміни в громадах.

Ірина Данилюк (Луцьк):
«Форум-театр виявився для мене справжнім мозковим штурмом, переворотом свідомості. А права людини, які, мені здавалося, повинні нести в маси юристи і правозахисники, оточують кожну людину, є її постійними супутниками. Мене цей проект зачепив, з’явилося бажання поділитися почутим з іншими».

Юлія Острогляд (Івано-Франківськ):
«Я отримала на цій школі більше, ніж очікувала: цікавий та корисний досвід, нові ідеї для проектів, знання та інструменти для їх реалізації, а також однодумців з інших областей України і можливість об’єднати зусилля, ресурси та досвід для спільних проектів. Це дуже високі результати. І це був не просто тренінг, а дійсно Школа, яка дала хорошу базу для ефективної громадської діяльності».

Анатолій Чакубаш (Харків):
«Друга частина Школи пройшла ще більш динамічно та яскраво. Це стало можливо завдяки форум-театру з Владиславою Крижною і як завжди цікавому донесенню інформації тренера-педагога Олександра Войтенка. Ігрові методи Марічки Артиш показують, наскільки можливо вирішувати завдання різними шляхами, іноді досить оригінальними. Всі ці методики дають можливість працювати з будь-якою цільовою аудиторією. Окремо дякую організаторам за ту атмосферу, завдяки якій усі ми стали друзями!»

«Я дуже задоволена тим, як працювали наші тренери і як сприймали заняття учасники. І хоч друга сесія проходила більше в ігровій формі, це були не просто забавки, а реальні інструменти роботи з різними віковими групами, при вмілому використанні яких можна досягнути серйозних змін у громадах. Переконана, що наші «школярі» й «школярки» вже найближчим часом покажуть хороші результати втілення отриманої тут інформації, адже наступний крок – це реалізація ними їхніх ідей у сфері захисту прав людини», – зазначила керівник проекту Ніна Хома.

Фото із другої сесії Школи – на сторінці організації у Facebook.
__________________
Школа громадського активіста / активістки відбувається в межах проекту Центру правових та політичних досліджень «СІМ» «Активізація громадянського суспільства шести областей України для подолання стереотипів та інтеграції ВПО у життя громад «Декалог примирення», підтриманого The Black Sea Trust, проекту Фонду Германа Маршалла (Project of the German Marshall Fund of the United States).