Форум-театр в Артемівську: «на межі» самотності

27 - 29 листопада 2015 в місті Артемівську Донецької області відбувся триденний семінар з форум-театру, а також показ форум-вистави в рамках проекту "Примирення в українському суспільстві: від енергії протесту до енергії творчості".

Вісімнадцять учасників семінару - школярі старших класів та студенти 1-2 курсів ВНЗ. Для них це перший раз - участь в подібному тренінгу. Результатом роботи стала вистава під назвою «На межі».

Червона нитка вистави - тема самотності, неприйняття людини групою, відкинутість людини. Головний герой (протагоніст) - переселенець, школяр 11 класу на ім’я Данило, який разом зі своїми батьками переїхав з Донецька до Артемівська після початку воєнних дій.

Перша сцена відбувається в школі. Данила зустріли жартами і підколами: «Ти з Донецька, так чому ж я ще не чую цокання бомби, і чому гроші мої ще в мене в кишені?», «Тут немає нічого твого!». З боку вчителя Данила теж не отримав підтримки, а скоріше - ігнорування такого ставлення з боку однокласників, самоусунення педагога. Після недружелюбного спілкування з класом Данила тікає.

Друга сцена розгортається вдома на кухні. Сім'я Данила, економічно забезпечена в Донецьку (мати - архітектор-дизайнер, батько - інженер на заводі кольорових металів), не можуть знайти в Артемівську постійну і добре оплачувану роботу. Через це в родині відбуваються конфлікти і непорозуміння. Данило, який за вечерею намагається розповісти батькам про свій перший день у новій школі і про свої потреби, стикається з відштовхуванням. «Помовч, потім, не зараз» - відмахується від нього мати, голосно обговорюючи з батьком своє напруження і неможливість домогтися справедливості, за яку вона бореться щодня. Данило, не витримуючи конфлікту, йде з-за столу.

Третя сцена. Данило, тягнучи за собою рюкзак, ледве йде по вулиці. Його збиває з ніг перехожий, і ніхто не виявляє бажання допомогти йому, не відгукується на прохання Данила «подзвонити додому». Данило зустрічається з гострою зневагою людей. Закінчується сцена монологом Данила: «Чому світ такий жорстокий? Чим я заслужив таке ставлення до себе? Мені зараз так самотньо. Я не знаю, що мені робити, не знаю ... ».

У переходах між сценами актори використовували елементи естетизації: три дівчини грали чашу, яка поступово наповнюється образою і прощанням, болем і нерозумінням, відчаєм. У третій сцені герой «занурюється» в чашу, відчуваючи безвихідь.

Тривалість вистави - 5 хвилин, але теми, підняті в ній, настільки вразили глядачів, що деколи складно було зупинити процес висловлювань і перейти до дії. Тим не менш, за 2 години було зроблено 6 інтервенцій (інтервенція - це процес, коли глядач замінює когось із акторів на сцені і пропонує свій варіант реакції на події) в перші дві сцени. Альтернативи поведінки протагоніста та інших персонажів, які запропонувала аудиторія, а також теми обговорень можна умовно об'єднати в кілька блоків:

• Людина сама повинна виховувати в собі стійкість до стресових ситуацій. Низьку самооцінку можна навчитися замінювати впевненістю в собі, спокоєм, прийняттям ситуації і себе в ній.

• Підтримка близьких людей. Кілька глядачів замінювали однокласників і мати Данила, які намагалися підтримати його, прийняти його позицію, надати необхідну психологічну, емоційну допомогу.

• Системні зміни. 1. Виховання в сім'ї толерантного ставлення до інакомислення. 2. Створення загальноукраїнської програми адаптації переселенців, педагогічного колективу, учнів до нових умов.

Після показу глядачі та актори дали зворотний зв'язок з приводу форум-театру: така взаємодія «повертає» свідомість так, як раніше ніколи не думав». Це можливість відкрито висловлювати свою точку зору, почути інших і, вийшовши на вулицю, знайти в собі сили і бажання «знайомитися з людьми, розуміти та сприймати їх».

Джокери форум-театру - Наталія Вайнілович і Богдан Дєдушкін з громадської організації «Театр для діалогу».

Проект "Примирення в українському суспільстві: від енергії протесту до енергії творчості" виконується Консорціумом із удосконалення менеджмент-освіти в Україні (CEUME), Інформаційно-дослідницьким центром "Інтеграція та розвиток", Конгресом національних громад України та ГО "Кримська діаспора" за фінансової підтримки Уряду Великобританії.